Хвороба сухого ока

ХВОРОБА СУХОГО ОКА – це порушення зволоження поверхні ока за рахунок не достатньої сльозопродукції або ж порушення хімічного складу слізної плівки.

ПРИЧИНИ ХВОРОБИ СУХОГО ОКА:

1. Зменшення сльозопродукції:

Вироблення сліз може зменшуватись з плином часу. Особливо це характерно для жіночої статі в періоді постменопаузи. В наслідок гормональної перебудови відбувається зменшення секреції всіх залоз, в тому числі і слізних.

Зменшення виділення сльози може бути пов’язано з не достатнім вживанням рідини протягом дня.

Або ж з наявністю певних інших системних захворювань, таких як хвороба Шегрена, цукровий діабет, колагенові судинні захворювання чи застосування певних лікарських засобів.

2. Підвищена випаровуваність сліз:

Широке застосування кондиціонування та обігріву повітря в приміщенні значно зменшує частку вологи та призводить до більш швидкого випаровування рідини з поверхні очей.

Довготривале системне перебування перед екраном змінює циклічність кліпальних рухів, що забезпечують адекватне утримання сльози на поверхні ока. Тому робота з гаджетами часто призводить до надмірної сухості.

Вітряна та суха спекотна погода також є причиною підвищеного випаровування вологи з поверхні ока.

3. Порушення хімічного балансу слізної плівки:

У випадку дефіциту або змінення жирової (ліпідної) складової слізної плівки розвивається хвороба сухого ока. Це часто пов’язано з порушенням роботи мейбомієвих залоз, що знаходяться в товщі людських повік та виробляють ліпідний секрет.

Саме секрет мейбомієвих залоз забезпечує тривале зволоження. Змішуючись з водною частиною сльози ліпіди перешкоджають швидкому випаровуванню рідини, а отже забезпечують комфорт очей.

З віком кількість цих залоз зменшується, так само як і змінюється якість секрету. Але деякі фактори можуть значно прискорити цей процес. Зокрема застосування контактних лінз або наприклад часті запальні процеси повік: блефарити, кон’юнктивіти, холязіони та ячмені.

4. Хірургічні втручання на очах:

Любі хірургічні маніпуляції на оці ушкоджують слізну та кон’юнктивальну поверхню. А необхідність довготривало в таких випадках використовувати фармакологічні краплі змінює pH та хімічний склад сліз. Це може призводити до довготривалого дискомфорту та специфічних скарг.

ПРОЯВИ ХВОРОБИ СУХОГО ОКА (ХСО):

• почервоніння очей та/або повік (без інфекційного ураження);
• відчуття дискомфорту, зокрема свербіж, або відчуття стороннього тіла в оці;
• відчуття запиленості або піску в очах;
• сухість або ж виражену сльозотечу;
• світлочутливість;
• розмитість зору;
• швидка втома очей навіть при короткотривалому навантаженні: читанні чи роботі з екраном.

Всі перелічені скарги можуть бути періодичними, а можуть носити і постійний характер, що значно знижує якість життя людини та змушує до регулярних звернень за допомогою офтальмолога.

Всі вони мають підґрунтя до появи.

ДІАГНОСТИКА ХСО

Імперична:

При відсутності відповідного діагностичного обладнання лікар може запідозрити хворобу сухого ока за збором анамнезу та скарг пацієнта. Існують затверджені Анкети-опитувальники, які підказують напрямок проблеми. Лікар офтальмолог здійснюючи базові оглядові маніпуляції, зокрема огляд поверхні ока на щілинній лампі (мікроскопі) може зафіксувати характерні зміни слизової ока, залоз тощо.

Інструментальна:

За допомогою сучасного обладнання фахівець здатен «побачити» слізну плівку:

– Зафіксувати час утримання якісної сльози на поверхні ока.

– Визначити кількість ліпідного компоненту, водного компоненту.

– Візуалізувати мейбомієві жирові залози повік, їх конфігурацію, наповнення секретом та якість цього секрету.

Що значно підвищує якість обстеження та відповідні наступні рекомендації.

ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ СУХОГО ОКА:

1. Зволожуючі краплі.

Сучасна фармакологічна індустрія пропонує велику кількість препаратів для зволоження очей. Вони відрізняються між собою якістю та відсотковим вмістом гіалуронату натрію. Краплі підбирає фахівець після оцінки стану повік та слизистих.

2. Краплі з протизапальним ефектом.

При вираженій хворобі сухого ока згідно уніфікованих міжнародних протоколів лікування лікар може рекомендувати курс стероїдних крапель.

3. Краплі з цитостатичним ефектом.
4. Оклюдори для слізних точок.

В рідких випадках з вираженим дефіцитом водної частини слізної плівки застосовують девайси, що перекривають шлях відтоку сльози в носолізний канал, це допомагає зберегти вологу на поверхні очей.

5. Гігієна повік.

У випадках, коли причиною захворювання є запалення повік та порушення роботи мейбомієвих залоз призначають їх гігієнічну обробку. Для цього застосовують очисні гелі, серветки.

6. IPL терапія.

Інтенсивно імпульсна світлотерапія – сучасний апаратний метод з застосуванням ксенонового світла, що розріджує секрет мейбомієвих залоз та полегшує його відтік у протоки, одночасно зменшуючи запальний процес.

7. Прогрівання мейбомієвих залоз.
8. Вживання більшої кількості рідини, нормалізація дієти (достатня кількість омега-3 жирних кислот) , додаткове зволоження повітря в приміщенні.

За останнє десятиліття виявилось, що СУХІСТЬ ОЧЕЙ – це не просто стан, що призводить до тривалого дискомфорту. Це захворювання, що потребує детальної діагностики та вірно відкоригованого лікування.

На сьогоднішній день ХВОРОБА СУХОГО ОКА внесена до номенклатури міжнародної класифікації захворювань органу зору і є однією з найбільш обговорюваною темою на спеціалізованих зібраннях фахівців цієї галузі.